- репатріація
- —————————————————————————————репатріа́ціяіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
репатріація — ї, ж., політ. 1) Повернення емігрантів на Батьківщину з поновленням їх у правах громадянства. •• Репатріа/ція капіта/лів повернення капіталів із за кордону до країни, з якої їх було вивезено. Репатріа/ція по/зик повернення в країну облігацій… … Український тлумачний словник
репатріант — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
репатріантка — іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
репатріаційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
репатрійований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
репатріювати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
репатріюватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
репатрійований — а, е, політ. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до репатріювати. || у знач. ім. репатрійо/ваний, ного, ч.; репатрійо/вана, ної, ж. Особа, що репатріювалась … Український тлумачний словник
репатріант — а, ч., політ. Той, хто повертається на Батьківщину згідно з репатріацією … Український тлумачний словник
репатріантка — и, політ. Жін. до репатріант … Український тлумачний словник